"Я люблю вітер за те, що не можу його купити".

Джованні Ан'єллі, засновник концерну "Fiat"

Зубр – найбільший наземний ссавець в Європі. Тобто, тварина лідер. А до лідерів, як відомо, завжди прикута підвищена увага. Дивно, але в даній ситуації все навпаки – цьому представнику дикої природи уваги приділяється надто мало.

 

Вперше зубра описав "натураліст класичного періоду" Арістотель в далекому IV столітті до нашої ери. 

Попри зовнішню незграбність, зубри досить спритні. В разі потреби, вони здатні перестрибувати перешкоди висотою до двох метрів.

Дитинчата зубрів народжуються з червонуватим хутром, але через деякий час хутро темніє і стає шоколадно-коричневим. 

Помітною особливістю дорослого зубра є непропорційна будова тіла: його передня частина значно масивніша, ніж задня (ідеал бодібілдера?). На широких та міцних плечах зубр, хоч він і не сидить за комп'ютером, має виразний горб, який додає йому потужності. Усім своїм виглядом ця тварина уособлює велич та благородство. Її часто називають "імператором лісу".

Зубр завдяки розмірам був дуже зручним та вигідним об'єктом полювання, тож наприкінці XIX – на початку ХХ століття вціліло лише дві природні популяції – у Біловезькій пущі та на Північному Кавказі. Перша світова війна та пов'язане з нею браконьєрство призвели до катастрофічного скорочення поголів'я. Дострілялися до того, що в лютому 1919 року був вбитий останній вільний біловезький зубр. Внаслідок громадянської війни припинилася охорона зубрів і на Кавказі. Браконьєри винищили основну популяцію до 1924 року, в 1926 році бачили останніх особин. Кавказький підвид зубра було знищено під нуль.

 

У 1923 році здоровий глузд взяв гору і виникло Міжнародне товариство з охорони зубра. Було здійснено облік усіх зубрів, що залишалися в зоопарках світу – знайдено 53 особини. До 1938 року чисельність зубрів збільшилася до 97 – 43 биків та 54 корів, причому лише один зубр був народжений на волі в 1913 році у Біловезькій Пущі.

Цікаво, що більшість нині живих рівнинних зубрів родом від одного самця і 90% їхніх генів походять лише від двох тварин.

© М. О. Іжик, 2014-2019

Різкому скороченню поголів'я зубрів в Україні в перші роки незалежності сприяло не тільки браконьєрство, а й бездумне відкриття державними чиновниками легального комерційного полювання на зубрів. У деяких областях України їх в межах законодавства відстрілювали по 20 голів на рік. В результаті, якщо в 1992 р. зубрів в Україні налічувалося 664 (за іншими даними – 685), то в 1995 р. – вже 659 голів, у 2002 р. – 325 голів, у 2005 р. – 303 зубри, в 2007 р . – 255 зубрів.

Щоправда, як показують подальші події, дехто з депутатів-мисливців згодом був так само застрелений під час полювання. Це не зловтішання, а приклад "закону джунглів".

Щоб не перетворювати статтю на уособлення української літератури, де (за невеликим винятком) суцільний плач, стогін, розпач і безвихідь, потрібно відзначити і безперечні успіхи. 

Автор, зібравши інформацію з усіх доступних джерел, зробив наступний статистичний висновок (цікавим є досвід сусідньої Польщі – там щорічно видають родоводи і племінні книги цих тварин):

"Цуманська пуща" (Волинська обл.) – 20 особин (2 стада по 9 і 7 зубрів, в кожному з них по одному немовляті; 2 одиноких самці).

Інофрмація станом на січень 2017 р.

"Сколівські Бескиди" (Львівська обл.) – 33 особини. Влітку 2017  тут народилося 5 зубренят.

Інформація станом на липень 2017 р.

"Конотопське лісництво" (Сумська обл.) – 62 особини. Взимку 2015 їх тут було лише 43.

Інформація станом на січень 2017р.

"Хмільницький лісгосп" – 90 особин. У 2016 році тут народилося 10 зубренят.

Інформація станом на січень 2017 р.

Зубр. Нескорений.

За всю історію свого існування ці бики так і не були одомашнені. Їх можна винищити, але не можна підкорити. Чим не символ нездоланності?

І наостанок:

зубр – єдиний вид в світі, який вдалося повернути в дику природу після повного (!) винищення браконьєрами.

Саме в цьому велич Людини. Можемо, коли хочемо.