В епоху оскаженілої боротьби за права і рівних марширувань, як вихідець з не менш рівного Рівного, я вирішив скористатися правом написати про Ватикан. Тим паче, що масований наступ на християнство, який спостерігається впродовж останніх років робить це місце дедалі цікавішим. Ще б пак, єдина країна, яка повністю знаходиться в списку ЮНЕСКО.

In principio erat Verbum...

("Спочатку було Слово...") 

Ів.1:1

Назва цієї карликової держави в серці Рима походить від назви пагорба, на якому вона розташована: vaticinatio в перекладі з латини означає «передбачення, пророцтво». Пагорб колись виділили віщунам і на ньому можна було отримати інформацію від оракула про своє майбутнє . Тобто, серце католицизму стоїть буквально на язичницькій основі. 

Посередині знаходиться обеліск з єгипетського міста Геліополь, який був привезений в Рим імператором Калігулою.

Будівля гігантська. Загальна площа 44.000 кв.м, довжина близько 187 м, ширина 114,5 м.

До уваги афроскептиків! До 1990 року собор св.Петра в Римі був найбільшим християнським собором у світі, в 1990 його перевершив собор в Ямусукро, столиці африканської держави Кот'д Івуар (Берег Слонової Кістки).

Собор, як і комунізм, будували довго і колективно. Щоправда, результат вийшов успішним і, що найголовніше, привабливим. Майже всі великі архітектори Італії (а для когось це лише імена черепашок-ніндзя) по черзі брали участь в проектуванні і будівництві собору св.Петра. Концепція тут змінювалася швидше, ніж симпатії нашого електорату. У 1506 був затверджений проект архітектора Донато Браманте, відповідно до якого почали зводити центричну споруду у формі грецького хреста (тобто, з рівними сторонами).

Після смерті Браманте будівництво завзято очолив Рафаель, який повернувся до традиційної форми латинського хреста (з подовженою четвертою стороною), потім Бальдассаре Перуцці, який зупинився на центричному спорудженні, і Антоніо да Сангалло, який обрав базилікову форму.

Нарешті, в 1546 р керівництво роботами було доручено людині з дуже непростим характером – Мікеланджело. Всі несучі конструкції він зробив більш масивними і виділив головний простір. Звів барабан центрального купола, але сам купол добудовував після його смерті (1564 г.) Джакомо делла Порта, який додав йому більш витягнутих обрисів.

Купол, безперечний шедевр архітектури, має всередині висоту 119 м і діаметр 42 м. В Римі його називають аугментативом "cupollone" ("куполище"). Діаметр купола рівно на метр менше купола Пантеону. З цим фактом пов'язана цікава легенда. Норовливий Мікеланджело, який захоплювався античною архітектурою, спеціально не став применшувати велич Пантеону і спроектував свій купол трохи меншим. Навіть незважаючи на те, що Папське замовлення передбачало, що купол собору Святого Петра повинен стати найбільшим в світі. Махновцю Мікеланджело ніхто не указ.

Коли Папа Римський Бенедикт XVI у 2013 році зрікся престолу, в купол собору вдарила блискавка. Піднятися під самий купол (і навіть ще вище) можна. Для цього потрібно вкотре в житті зробити вибір: або повністю пішки (551 сходинка), або частково на ліфті (320 сходинок). В обох випадках доведеться постояти в черзі, але, як казав А.Дюма: "Чекати неможливо лише тоді, коли нічого не робиш." 

Сходи виводять на внутрішній балкон, що оперізує купол, з якого можна побачити всю вівтарну частину собору.

З такої висоти люди здаються зовсім дрібними. В той же час, будівля Собору побудована такими ж "маленькими" людьми, які створивши велич, дали можливість з її висоти сприймати інших малими та ледь помітними.

На цьому етапі можна вийти на дах будівлі, де знаходяться майстерні з різним крамом. Тут на листівках ставлять штамп, який засвідчує вашу присутність на даху Собору Св. Петра.

Quod dico vobis in tenebris dicite in lumine et quod in aure auditis praedicate super tecta​

("Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах".)

Матф. 10:27

На даху собору встановлено 13 статуй – Ісуса Христа, Іоанна Хрестителя і 11 апостолів, крім апостола Петра. Висота кожної статуї – майже 6 метрів.

Et dixit eis euntes in mundum universum praedicate evangelium omni creaturae ​

("І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!")

Мк.16:15

 

Справу апостолів підтримує Ватиканська радіостанція (VATICAN RADIO), яка веде мовлення 20 мовами (в тому числі українською) в усі куточки планети. Мені в Пекіні на стандартний приймач вдавалося спіймати службу українською мовою на коротких хвилях. Це дає відчуття епохи, що минула. Живої, теплої, "лампової". Без холодних цифрових спазмів.

З даху будівлі при бажанні можна потрапити ще вище – на вершину купола. Йти доводиться вузькими сходами. Клаустрофобам тут буде незатишно.

Прохід стає дедалі вужчим, сходи – крутішими, стіни викривляються настільки, що буквально «лягають» на вас.

Спочатку не розумієш, чому сила тяжіння тягне не донизу, а трохи вбік, по діагоналі. Згодом усвідомлюєш, що це завдяки формі купола.

Подолавши сходи і самого себе, потрапляєш на зовнішній балкон. 

Звідси відкривається кругова панорама Вічного міста та його околиць.

Площа величезна, але в Харкові, кажуть, ще більша.

Omnia mihi licent sed non omnia expediunt omnia mihi licent sed ego sub nullius redigar potestate 

​("Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно")

Кор.6:12

 

Тут, як і у довколишній Італії, люблять футбол. Ватиканська футбольна збірна офіційно визнана, хоч і не входить до складу ФІФА. Гравці збірної – швейцарські гвардійці, члени Папської ради та працівники музеїв. Кольори команди біло-жовті.

Римський стадіон Святого Петра – єдине футбольне поле, якщо його можна так назвати. По суті це просто галявина. Тому Ватиканська збірна проводить матчі на стадіоні Пія XII, що знаходиться в Альбано-Лаціале. Це домашня арена клубу «ASD Albalonga» з італійської серії D. Стадіон вміщує 1500 глядачів.

У футбольній лізі Ватикану грають команди «Гвардійці», «Банк», «Телепошта», «Бібліотека» та інші. Крім цієї першості, проводяться змагання в рамках «Кубка кліриків» серед семінаристів і священиків з католицьких навчальних закладів. Переможці отримують цікавий трофей – металевий футбольний м'яч, встановлений на парі бутс і прикрашений капелюхом католицьких священнослужителів.

Футбольні правила в Ватикані не такі, як в інших країнах. Матч триває годину (тайм – 30 хвилин). За порушення правил гравець отримує символічну блакитну картку, яка замінює звичні нам жовту і червону. Порушник відбуває 5-хвилинне покарання і повертається на поле.

Omnis anima potestatibus sublimioribus subdita sit non est enim potestas nisi a Deo quae autem sunt a Deo ordinatae sunt ​

("Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога".)

Рим.13:1

У Ватикані, як і в КНР,  планова економіка. Це означає, що уряду довірено розпоряджатися державним бюджетом у розмірі 310 мільйонів американських доларів.

Ось так виглядає будівля уряду, в якій наполегливо і старанно працюють держслужбовці.

Et laboramus operantes manibus nostris maledicimur et benedicimus persecutionem patimur et sustinemus 

("Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо")
1 Кор. 4:12


На питання репортера: "Скільки людей працює у Ватикані?" – Папа Іоанн XXIII відповів: "Приблизно половина". 

Громадянства Ватикану не існує, тому місцеві жителі є підданими Святого Престолу і мають його паспорт. Цей паспорт має дипломатичний статус. Всі без винятку мешканці Ватикану є служителями Католицької Церкви. Секуляристи мають хорошу нагоду погніватися.

Загалом, за весь час існування Католицької Церкви налічується 266 Пап. Вважається, що першим Папою Римським був Апостол Петро.

Цікавим є пророцтво св. Малахії, згідно якого нинішній Папа буде останнім

Non veni pacem mittere sed gladium

("Не мир прийшов Я принести, а меч") 

Матф.10:34

 

У Ватикані аж 4 види збройних сил: Дворянська гвардія, Палатинська (палацова) гвардія, Папська жандармерія і легендарна Швейцарська гвардія у своєму строкатому вбранні, причому остання підпорядковується тільки Святому Престолу. Приблизно кожен десятий громадянин Ватикану є солдатом Швейцарської Гвардії. Це найбільш мілітаризована країна світу. "Не для ката наша хата!"

Qui furabatur iam non furetur magis autem laboret operando manibus quod bonum est ut habeat unde tribuat necessitatem patienti ​

("Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному".)

Еф.4:28

Попри наявність вищезгаданих силових структур, у Ватикані дуже високий рівень злочинності. За статистикою, на кожну людину припадає щонайменше 1 злочин (!) на рік. Така страшна цифра пояснюється тим, що закон порушують туристи і наймані працівники, які живуть в Італії. 90% злочинів залишаються нерозкритими.

Si quis se existimat scire aliquid nondum cognovit quemadmodum oporteat eum scire. 
Si quis autem diligit Deum hic cognitus est ab eo. 

("Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.
Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним").

Кор.8:2-3

У Ватикані абсолютна грамотність, тобто 100% населення – грамотні люди. Як в Україні, де всі надзвичайно освічені і чудово знають як правильно керувати країною, даючи безцінні поради телевізору.

Et nolite inebriari vino in quo est luxuria sed implemini Spiritu

("І не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом".)

Еф.5:18

 

Навіть незважаючи на попередній пункт (високий рівень грамотності), Ватикан – найбільш питуща країна світу.

Тут найвищий рівень споживання вина в розрахунку на душу населення. В середньому дорослий житель випиває більше 54 літрів вина на рік. Щоправда, все вино йде не на кривий спів під гітару "Лиш вона", а на причащання туристів і віруючих в рамках цього католицького обряду.  

Кілька слів про власне Собор. Ця велетенська будівля здатна вмістити 60 тисяч чоловік. Для опису усіх святинь та реліквій, які в ній зберігаються, знадобляться десятиліття часу та мільйони терабайтів тексту. Тому, як кажуть в нагнітально-гнітючих новинах, "коротко про головне".

Populus qui sedebat in tenebris lucem vidit magnam et sedentibus in regione et umbra mortis lux orta est eis 

("Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.")

Матф. 4:16

Особливу роль в соборі відіграє природне освітлення. Будівля свідомо проектувалася з урахуванням руху "Звезды по имени Солнце", і густий промінь світла, що проривається всередину, виглядає дуже символічно.

Реліквій в Соборі безліч. Кожна з них овіяна купою легенд, переказів та історичних нюансів. За ними можна вчити Світову історію. І робити висновки.

Sed unus militum lancea latus eius aperuit et continuo exivit sanguis et aqua  ​

("Лиш один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров і вода.")

Ів.19:34

 

Цікавою є статуя сотника Лонгина (автор – Берніні, 1635 р.). Особливо, доля головного фрагмента.

Як і його попередники, Папа Інокентій VIII намагався зупинити вторгнення турків. Зробити йому це вдалося і без запланованого ним же хрестового походу. Історія вийшла дуже цікава. Християнські лицарі госпітальєри захопили в полон османа з приторним ім'ям Джем, який був рідним братом і одночасно суперником тогочасного султана Баязида II. Оскільки тоді поняття "інституту сім'ї" мало дещо специфічний характер, Султан (мусульманський) і Папа (християнський) в 1489 р. уклали цікаву угоду. За нею, Джем на прохання брата лишався у в'язниці в Римі(!), щоб не претендував на трон, а султан залишив Європу і щороку платив викуп. Відчуваєте рівень? Крім того, у 1492 р. Баязид подарував папі християнську реліквію –  фрагмент списа, який, як вважалося, належав сотнику Лонгину (що проколов бік Ісусу. В фільмі "Страсті Христові" цей епізод присутній).

Хрестоматійний приклад грамотної та надзвичайно успішної роботи християнських дипломатів. Зразкові перемовини.

Subiecti estote omni humanae creaturae propter Dominum sive regi quasi praecellenti 
Sive ducibus tamquam ab eo missis ad vindictam malefactorum laudem vero bonorum  ​

("Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві, 
чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям ")

1 Петр. 2:13,14

 

Недалеко від входу можна бачити творіння скульптора Канови – надгробок останніх представників шотландської та англійської королівської сім'ї Стюартів. Він був створений коштом англійського короля Георга III.

В романі А. Дюма "Двадцять років потому" мушкетери не змогли врятувати від страти англійського короля Карла I. А в романі "Віконт де Бражелон" вони допомогли зійти на престол його сину – Карлу II.

Карл помер бездітним і після смерті короля на престол вступив його брат, герцог Йоркський , що став Яковом II (James II).

Ще до сходження на престол Яків прийняв католицтво. Разом зі схильністю до католицизму у Якова міцніла дружба з Людовіком XIV (ворогом Англії), ненависть до Голландії (союзниці Англії), і намір встановити абсолютну монархію. Сподіваючись, що після смерті Якова за відсутності чоловічого потомства, правління перейде до рук його дочки Марії, вірної протестантизму, противники Якова стримували себе і до повстання справа не доходила. Терпіли. Після доволі неочікуваного народження принца Уельського вожді обох головних партій, вігів і торі, запросили нідерландського принца Вільгельма Оранського, чоловіка Марії, зайняти трон в Англії. В результаті перевороту – "Славної революції" (а успішні безславними не називають) – Яків був повалений і втік до Франції (раніше тікали туди). Його нащадки: син Яків Френсіс Едвард (James III) «Старий претендент», і внуки, Карл Едвард (Charles) «Молодий претендент» і кардинал Генріх Бенедикт, герцог Йоркський (Henry IX) продовжували претендувати на англійський і шотландський престоли, очолюючи партію якобітів. Кардинал Генріх помер бездітним в 1807, передавши свої права сардинскому королю.

Саме вони зображені на монументі: в центрі зображений Яків, зліва Карл, праворуч Генріх.

Далі буде...

© М. О. Іжик, 2014-2019

Ватикан. Частина 1.

Tu es Petrus et super hanc petram aedificabo ecclesiam mean et tibi dabo claves regni caelorum 

("Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають.")

Матф. 16:18

Головною будівлею країни є Собор Святого Петра. Побудований він на місці захоронення апостола. Його могила є точкою опори Ватикану, єдина причина і суть всіх його будівель.

За переказами, під час гоніння імператора Нерона на християн в 64 році нашої ери (за іншою версією – в 67-68 рр.) Петро був розіпнутий на перевернутому хресті (головою донизу). Цей факт потрібно враховувати, особливо під час "викривальних" промов сучасників, в яких перевернутий хрест трактується як наруга над християнством і є символом головного антагоніста нашої цивілізації на ім'я Сатана.

В центрі, під фронтоном, – знаменитий балкон, з якого папа Римський звертається до віруючих.