Вивчаючи так звані "змішані мови", досить легко заплутатися в термінології – піджин, креольська мова, лінґва франка... Слова ефектні, але не зовсім зрозумілі.

В чому ж відмінність цих, безперечно, подібних понять?

 

Пі́джин – спрощена мова, яка розвивається як засіб спілкування між двома або більше етнічними групами, що розмволяють неспорідненими і/або взаємно незрозумілими мовами, але змушені більш-менш регулярно контактувати одна з одною в силу тих чи інших об'єктивних потреб. Як правило, піджин є спрощеним засобом комунікації і, на відміну від креольської мови, не є рідною мовою для жодної з мовних спільнот, які ним користуються, але часто вивчається їх представниками як друга мова.

 

Це щось на зразок жаргону, достатньою умовою побутування якого  залишається можливість при його посередництві обом сторонам розуміти одне одного. Тому словниковий запас невеликий (лише 1500-2000 слів). Для нього найчастіше характерна висока гнучкість, мінливість та відсутність жорстких правил або граматики. Однак поступово піджин все ж виробляє свої правила і норми користування, без опанування яких його використання  не є можливим.

Як правило, піджини виникали при контактах завойовників з місцевим населенням завойованих територій (наприклад, європейців-колонізаторів з колонізованими народами).

Одним з прикладів розвитку такого піджина деякі вважають сучасну англійську(!), що сформувалася як суміш саксонської і давньоскандинавської мов з подальшим потужним англо-нормандським і французьким лексичним впливом. У сучасній англійській мові, на думку деяких лінгвістів, 30% кореневих слів німецького походження, 31% з французької мови, 20% з латини, 3% з грецької. Решта 16% припадають на кельтські та інші мови.

 

Приклади:

- русенорськ (російсько-норвезька мова);

- бічламар (Океанія);

- фанагало (Південна Африка).

Крео́льска мова – піджин, який стає рідною мовою лінгвістичної спільноти. Тобто, наступний щабель еволюції піджина, який поступово стає рідним для значної частини змішаного за походженням населення і перетворюється на самостійний мову.

Як правило, трансформація піджина в креольську мову виникає там, де досить велика частка змішаних шлюбів, де контакт між двома мовами має неепізодичний характер (наприклад, на плантаціях). 

Сьогодні в світі існує понад 60 креольських мов.

Приклади

на базі англійської:

- ток-пісін (Папуа Нова Гвінея);

- сингліш (Сінгапур);

- піткернська мова (о. Піткерн);

на базі іспанської:

пап'яменто (острови Аруба, Бонайре, Кюрасао), замбоангеньйо, кавітеньйо, тернатеньйо (Філіппіни) тощо;

на базі французької:

- креольські мови Гаїті, Маврикію, Сейшельських островів, Гваделупи, Мартиніки, Гренади тощо;

на базі португальської:

- креольські мови Гвінеї-Бісау та Кабо-Верде, Сенегалу та ін.

Лі́нґва фра́нка – мова, що використовується як засіб міжетнічного спілкування в певній сфері діяльності.

Спочатку термін «лінґва франка» позначав конкретну змішану мову, що виникла в середньовіччі в Середземномор'ї (Левант) і слугувала головним чином для спілкування арабських і турецьких купців з європейськими (яких на Близькому Сході називали «франками»). Основою її була італійська та провансальська лексика, до якої додались слова з іспанської, грецької, арабської, перської і турецької мов. Використовувалась аж до XIX сторіччя.

Приклади: 

- на пострадянському просторі в якості лінґва франка виступає російська мова;

- англійська мова є лінґва франка в європейському бізнесі, науці, судноплавстві та авіації. Вона також замінила французьку як мову дипломатії після Другої світової війни (в  результаті євроатлантичних інтеграцій та посилення ролі США в регіоні та світі);

- «торгові» мови у західній Африці — хаусабамана.

© М. О. Іжик, 2014-2019

Піджин