Є в центрі Пекіна чудове місце,  маловідоме пересічному туристу – стара  обсерваторія дотелескопічної епохи (кит. 北京 古 观象台, Běijīng gǔ guānxiàngtái). Знаходиться вона біля ст. м. 建国门 (Jianguomen), вихід С, 100 метрів на південь. Вхід – 20 юанів.

Пекінська обсерваторія

В ній містяться революційні для свого часу інструменти, створені в 1442 році (!) за династії Мін та вдосконалені при династії Цін.

На нижньому ярусі під відкритим небом розташовані експонати невеликих розмірів:

Всередині музейної будівлі:

Місячний заєць

Власне астрономічний майданчик знаходиться на кам'яній платформі заввишки 15 м і становить квадрат 40 на 40 м. Ця кам'яна вежа добре збереглася, адже будували її відповідально – вона була частиною оборонної стіни, яка тоді оточувала місто. 

Михайло Іжик

На платформі розташовані бронзові астрономічні інструменти: армілярна сфера, сонячний годинник, квадрант, теодоліт, секстант, небесний глобус.

Альтазимут
Секстант
Небесний глобус

Доля цих інструментів непроста.

Вважається, що перші астрономічні інструменти були привезені сюди з міста Кайфена ще в 1227 році. Потім місто було знищене монголами. Проте після того як монгольський хан Хубілай (кузен Батия, який у 1240 році взяв Київ) побудував на цьому ж місці нову столицю Ханбалик, в 1279 році було зведено обсерваторію (на північ від нинішньої). Бравий Чжу Юаньчжан повалив монгольське правління (1368 р.) і перевіз астрономічні інструменти в свою столицю Нанкін. Його син Чжу Ді у  1402 році  переніс столицю назад до Пекіна, звелівши майстрам зробити копії цих астрономічних інструментів і розмістив їх в Пекінській обсерваторії. Тобто, змінювалися правителі, переносилися столиці, а інструменти цінувалися в усі часи. Наука вище за політику.

Зведення обсерваторії в Пекіні було завершено в 1442 році. Вона використовувалася придворними астрономами для надання імператору звітів про положення зірок.

Новий етап в історії обсерваторії пов'язаний з іменем Фердинанда Вербіста - фламандського єзуїта. В Китаї його пам'ятають як Нань Хуайженя (南怀仁). Про всі поневіряння, що випали на долю цієї людини, можна прочитати тут.

В середині XVII століття  Фердинанд Вербіст виграв змагання в знанні астрономії, після чого імператор великодушно віддав всю обсерваторію в його розпорядження. Під наглядом батька Фердинанда в 1673 році частина інструментів була перероблена. Він та інші єзуїти сприяли подальшому розвитку спостережень за планетами і зірками.

У 1899 році в Китаї піднялося повстання Іхетуанів. Частина громадян Китаю вирішила, що причина всіх проблем Піднебесної – це іноземці. Почалися азартні атаки на європейців з використанням суто китайської пропорції "десять на одного". Все це було щедро приправлено китайськими містицизмом та самозакоханістю. Під гарячу руку потрапляли і китайці-християни. Європа до останнього терпіла, чекаючи, що імператриця вгамує своїх буйних підлеглих. Коли почалася облога  кількох дипломатичних місій в Посольському кварталі в Пекіні, терпець увірвався. Було створено Альянс восьми держав, який оперативно розтрощив повстанців. Китай вкотре підписав принизливий для себе договір і потрапив у ще більшу залежність від іноземних держав. Цікаво, що в сучасному Китаї іхетуані подаються як патріоти, що боролися з ненависними європеоїдами. Тобто внутрішнє ставлення до іноземців (попри зовнішню оболонку) аж ніяк не змінилося. Це варто враховувати.

Під час придушення повстання Іхетуанів частина інструментів обсерваторії була "конфіскована" представниками Альянсу восьми держав, проте ближче до кінця Першої світової війни вони були повернені Китаю урядами Франції і Німеччини.

В наш час обсерваторія є музеєм.

* * *

© М. О. Іжик, 2014-2019

Стара пекінська обсерваторія