Михайло Боїм: дослідник Китаю зі Львова

На фото – львівська Каплиця Боїмів, що знаходиться на площі Катедральній,1. Дуже ефектна і технічно складна різьба по каменю досі вражає львів'ян та гостей міста. Через надмір декорації, виконану у дещо наївному стилі, каплицю свого часу називали Біблією для бідних.

Всього в ній поховано 14 осіб з династії Боїмів.

Серед членів родини, не похованих в каплиці, Михайло (Міхал) – мандрівник, що загинув у 1659 році в джунглях на китайсько-в'єтнамському кордоні... Людина з дивовижним життєвим шляхом.

Михайло Бойм (Боїм) – львів'янин угорського походження з польським паспортом. Для повноти космополітично-глобалістичного портрету: його предки були вихрестами (євреями, які прийняли християнство).

Цій людині судилося стати одним з найвидатніших дослідників Піднебесної XVII ст. Завдяки йому Європа отримала вкрай важливу і детальну інформацію з різних галузей знань.

Китайською його ім'я звучить卜彌格 Bǔ Mígé. Тамтешня пошукова система baidu.com охоче видає зображення цієї легендарної постаті:

Свою роль безперечно зіграло походження. Михайло Павлович був вихідцем з непростої родини.

 

Батько – Павло Боїм. Війт і бурмистр Львова, придворний лікар короля Сигізмунда ІІІ Вази. ​

Дід – Юрій (Георгій) Боїм. Один з найбагатших міщан Львова, патрицій. Міський райця (1610–1614), бургомістр; засновник роду Боїмів, що проіснував у Львові до кінця XVII ст. Саме він заклав вищезгадану родинну каплицю Боїмів. Стартовий капітал пан Георгій заробив займаючись піратством на Дунаї. Також був лихварем. За однією з версій, став "благородного походження" після вигідного шлюбу з шляхетною Ядвігою Катажиною Нижневською (пол. Jadwiga Katarzyna Niżniowska) у 1590 році. При цьому, без вагань перейшов з протестантизму на католицький обряд. В людини явно була мета.

Та повернімося до його онука. Ставши монахом-єзуїтом у 1631 році, Михайло  "чужому научався" в Каліші, Львові, Кракові, Римі і, нарешті, в Лісабоні. Звідти у 1643 році вирушив до майбутнього "східного Лас-Вегасу" – Макао.

Бойм мирно викладав в єзуїтському коледжі в цій португальській колонії. Згодом був місіонером в Тонкіні (північний В'єтнам) та на китайському острові Хайнань. Місія на Хайнані проіснувала до 1647 або 1648 року, коли острів був захоплений маньчжурами (остання китайська династія Цін), і Бойм повернувся до Макао.

Невдовзі львів'янин був втягнутий в політичне протистояння (в якому не фігурувало сміття): він став місіонером при дворі Чжу Юлана – останнього представника династії Мін, котрий вважав себе імператором і вів партизанську боротьбу в Південному Китаї проти маньчжурських окупантів. Якщо бути точним, то Чжу Юлана зараховують не безпосередньо до династії Мін, а до так званої династії Південна Мін, оскільки їхня влада визнавалася лише в окремих частинах центрального і південного Китаю. В ті часи Піднебесна була "надмірно федералізована".

Чжу Юлан бажав заручитися підтримкою Святого Престолу проти цінських правителів, відправивши Боїма з листом-проханням до Риму. Долаючи інфернальні перешкоди (арешт в Гоа, втеча, подорож через Могольську, Перську, Оттоманську імперії, зміна аж трьох генералів в єзуїтському ордені, смерть діючого Папи Римського Інокентія Х), у 1655 році Михайло нарешті потрапив на аудієнцію до нового Папи – Олександра VII і... бажаної підтримки не отримав. Святий Престол дав Боїму листа для Чжу Юлана, в якому висловив "глибоку стурбованість" і загальні слова підтримки, не вдаючись до конкретних дій.

У 1656 році Михайло вирушив назад до Піднебесної.  Під час подорожі Бойм тяжко захворів і 22 червня 1659 помер десь в джунглях на китайсько-в'єтнамському кордоні. Його вірний супутник, хрещений китаєць Андрій Чжен, поховав Михайла, поставивши хрест на його могилі, і сам зник в горах. В даний час місце поховання невідоме.

Проте Михайло Боїм увійшов в історію насамперед не як політик, а як вчений. 

У його листі від 11 січня 1644 р. з Мозамбіку до Рима містився перший для Європи у XVII ст. опис Південно-Східної Африки.

Саме Михайло Бойм створив перший європейський атлас Китаю, що складався з 18 великих кольорових мап.

У ботаніці Михайло Бойм відомий як автор праці "Флора Китаю" (Flora Sinensis), що була видана в 1656 році у Відні. Нею він запровадив практику публікацій "флор" як особливого виду ботанічної літератури  монографій про рослинний світ певного регіону.

Китайці пам'ятають львів'янина і ставляться до нього з характерною східною шанобливістю. На таобао з легкістю можна придбати книгу 卜弥格 中国使臣.

© М. О. Іжик, 2014-2019

Не обмежившись суто ботанікою, львів'янин зробив внесок і у європейську медицину, опублікувавши в Німеччині першу в Європі серію книг з традиційної китайської медицини і фармакології "Specimen medicinae Sinicae" («Цілющі рослини Китаю»).

Саме завдяки М. Бойму і його книзі "Clavis medica ad Chinarum doctrinam de pulsibus" у європейській діагностичній практиці лікарі почали вимірювати пульс пацієнтів.

Збільшенню китайського туристичного потоку до Міста Лева присвячується