Keepgoingto | Alicante

Говорят, что Испания названа в честь кроликов: их раньше было на побережье великое множество. По крайней мере финикийское «и-шпаним» переводится как «берег кроликов».

Аліканте – відомий туристичний центр узбережжя Коста-Бланка. Це місто, в архітектурі якого своєрідно поєднуються елементи грецького, романського, мавританського, готичного стилів, бароко і модерну.

Населення за період 1950-1970-х рр. зросло в 2,5 рази (економічний бум в Іспанії, швидке зростання туризму), з кінця 1990-х цьому сприяла імміграція (станом на 2016 р. іноземці становили 12,6% населення, насамперед – вихідці з Алжиру, Марокко, Румунії, Колумбії, Еквадору та Аргентини). Розпізнати їх тут набагато важче, ніж алжирців і конголезців в Парижі.
Основна мова спілкування – іспанська. Також поширена і пропагується місцевою владою валенсійська мова (варіант каталонської).

Першими жителями на території, де сьогодні розташовується Аліканте, стали римляни. До наших днів зберігся так званий Lucentum – іберо-романське місто, яке є однією з найважливіших пам'яток Валенсійської Співдружності і в 1961 році було проголошене пам'ятником історії та архітектури.

Наступні поселення, які згодом дали життя місту і провінції, з'явилися на схилах гори Benacantil, біля нього було засновано перше іберійське поселення. В наші дні на цьому місці знаходиться замок Santa Barbara.

В 230 р. до н. е на місці рибальської гавані, в яку періодично заходили кораблі древніх греків, карфагенський полководець Гамількар Барка, батько Ганнібала, заснував укріплене поселення. Ця назва (що походить, в свою чергу, від грецького «Акра Левка» – «білий пік») было воспринято римлянами как «Луцентум» и арабами как «Аль-Лакант», отсюда современное имя города.
З початку VIII століття до середини XIII місто належало арабам, які називали його Al-Laqant, – примітно, що валенсійська назва в наші дні звучить дуже схоже – Alacant.

После легендарної і зразкової Реконкісти принадлежал сначала кастильцам, потом арагонцам (отсюда проникновение каталонского языка).

Цікаво, що церква «Iglesia de Santa María» XV–XVI ст. була побудована в готичному стилі на місці мусульманської мечеті (!), на честь перемоги над маврами. Згодом, основний вівтар і портал були перебудовані в стилі барокко.

Район El barrio de Santa Cruz (знаходиться поруч з собором) – єдина збережена практично недоторканою мавританська частина старого міста, де маври жили після перемоги християн.

В период всей Гражданской войны 1936 –1939 гг. город находился в республиканской зоне и страдал от бомбардировок. В Аликанте расстрелян Хосе Антонио Примо де Ривера.

Расположена на горе Бенакантиль на высоте 166 метров над уровнем моря. Стратегічне положення скелі використовували карфагенські полководці – в III ст. до н. е. на цьому місці була побудована грізна фортеця, яку ніхто не насмілювався атакувати протягом 2000 років.

Фортецю послідовно перебудовували та укріплювали римляни, маври, і нарешті християни (13 ст.), які і дали їй сучасну назву.

(4 декабря 1248 года крепость была захвачена войсками Альфонса, впоследствии короля Кастилии и Леона. Крепость получила нынешнее название в честь дня Святой Варвары, на который пришёлся захват цитадели).

В XVIII веке крепость постепенно теряет военное значение, её здания время от времени используются в качестве тюрьмы. Остается в полузаброшенном состоянии вплоть до 1963 года, когда, после реставрации, она была открыта для публичного посещения.